Входячи у святі дні Страстей і Воскресіння нашого Господа, Церква запрошує нас роздумувати над таїнством, яке розгортається від тріумфального входу Христа до Єрусалиму у Вербну неділю. Наш Господь увійшов до Святого Міста, і Його з радістю вітав натовп людей. Діти співали: «Осанна на висотах! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїля». Разом із учнями єрусалимські мешканці раділи, вітаючи Христа.
Однак Христос, наш Спаситель, увійшов до Єрусалиму з іншою метою — заради Своїх Страстей, розп’яття та Воскресіння. Ті, хто радісно вітали Його пальмовими гілками, вже незабаром виступлять проти Нього й вимагатимуть Його розп’яття. Учні, що радісно йшли поруч із Ним, незабаром розбіжаться зі страху й залишать свого Вчителя. Роздумуючи над цим Євангелієм у світлі нашого часу, бачимо, наскільки глибоко воно промовляє до сучасного світу.
Наш світ тремтить від нестабільності та страждання. Сильні цього світу обіцяють краще майбутнє, водночас прагнучи підкорити інших в ім’я справедливості чи безпеки. Ми живемо у час глобального політичного напруження, соціальних поділів, насильства, невизначеності і моральної розгубленості.
Водночас Україна входить у ще один Страсний тиждень страждань, переживаючи руйнування і страх, ніби розділяючи рани самого Христа. Народ продовжує терпіти незаконне вторгнення жорстокого іноземного режиму, який прагне не лише захопити територію, але й погасити саму надію та життя. Попри страждання і жертви, люди з мужністю та вірою несуть свій хрест.
Проте, виникає питання: що ж змінило життя учнів після темряви Страсної п’ятниці? Що перетворило їхній страх на відвагу, а їхню невпевненість — на надію?
Поворотний момент настав тоді, коли вони зустріли Воскреслого Господа. Радість Воскресіння завжди починається з особистої зустрічі з Христом. Що стало причиною того, що сльози Марії Магдалини змінилися на радість пасхального ранку? Ніщо інше, як зустріч із самим воскреслим Христом. Саме тоді, коли Господь назвав її на ім’я, смуток Марії перемінився на віру та радість. Після зустрічі з воскреслим Спасителем, Марія Магдалина вірно виконувала Його заповідь іти та сповістити учням Добру Новину про Воскресіння.
Воскреслий Христос бажає, щоб кожен із нас пережив цю саму радість зустрічі з Ним. Він кличе нас жити не для себе, а для Нього — визволитися від гріхів, що приводять нас до егоцентризму, та відкрити для себе благословення, що випливає з жертвенної любові Христа. Незалежно від того, що відбувається в нашому житті, ми можемо переживати духовну радість через Божу любов, живучи так, як Бог створив нас жити — у любові жертовній і самовідданій.
Євангеліє Пасхи — це не лише про нове життя загалом, але про особисто нове життя кожного з нас. Христос не лише воскрес із мертвих, але й Сам зустрічає нас і кличе по імені. Пасха — це зустріч, поклик і місія: «Ідіть і сповістіть те, що ви бачили й чули». Христос – живий. Ба, більше того, Він сам знаходить нас і кличе кожного по імені.
Маю честь передати вам щирі вітання від Святішого Отця, Папи Лева, а також запевнення в його ревних молитвах за всіх, хто працює на морі. У своїх словах до вірних, зібраних на площі Святого Петра в Римі у Вербну неділю, визнаючи нинішній конфлікт, що охопив Близький Схід і прилеглі моря, він сказав: «Я також хочу довірити Господу морських працівників, які стали жертвами цього конфлікту. Я молюся за загиблих, поранених та їхні родини. Земля, небо і море були створені для життя і миру!»
І, як завжди, я теж запевняю у своїх молитвах вас усіх, які працюєте на торгових суднах, розкиданих по світових океанах, а також ваші родини вдома в Україні, які гостро відчувають вашу відсутність у цей важкий час і особливо на Пасху.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Слава Україні! Героям Слава!
+ Владика Павло Хомницький
Голова відділу Морського апостоляту УГКЦ